Експертиза відео-, звукозапису
Аудіо-, відеозаписи та пристрої, за допомогою яких їх створюють, копіюють і редагують, вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства, швидко заполонивши собою всі його сфери. Як наслідок, збільшилася кількість кримінальних проваджень, матеріали яких являють собою аудіо- чи відеоінформацію, зафіксовану на різних носіях. Водночас зросла й актуальність судових експертиз за напрямом досліджень матеріалів і засобів відео -, звукозапису, які на сьогодні мають змогу вирішувати широкий спектр ідентифікаційних і діагностичних питань. Судові експертизи (експертні дослідження) відео-, звукозапису проводяться за такими напрямами відповідно до експертних спеціальностей:
1) технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису;
2) дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ;
3) Лінгвістичне дослідження усного мовлення;
Загалом, предметом судової експертизи відео-, звукозапису є фактичні дані, які мають значення для досудового розслідування та розгляду справ у судах та зафіксовані у відеозвукозаписах.
Предмет технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису
Предметом технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є фактичні дані, що мають значення для досудового розслідування та розгляду справ у судах та, пов’язані з технікою та технологією отримання відеозвукозаписів та звукозаписів.
Об’єктами експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є:
- звукозаписи, відеозаписи та відеозвукозаписи;
- технічні засоби та пристрої, за допомогою яких здійснюється фіксація відео- та звукозаписів, включаючи всі складові з приймання, передавання та фіксації відеозображень та звукозаписів.
Основним завданням експертизи в межах технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є встановлення автентичності відео- та звукозаписів, які мають бути запропоновані як докази або використовуються іншим чином у цивільному, кримінальному чи іншому процесі судочинства.
Термін «автентифікація» часто використовується в правовому контексті, щоб описати встановлення належного правового підґрунтя для прийняття запису як доказу в судовому процесі. Це, як правило, виконується стороною, яка бере участь у подіях, які зафіксовані у записі, або задіяна у процесі здійснення запису, що підтверджує те, що події, почуті під час відтворення запису, узгоджуються з спогадами згаданої сторони про події, які відбувались.
З експертної точки зору під автентифікацією – розуміється процес обґрунтування істинності тверджень щодо походження даних. Тобто експертиза автентичності відеозвукозаписів або звукозаписів полягає в тому, щоб визначити, чи є запис – відповідним способу, яким він, як стверджується, був записаний.
В межах основного завдання або як окремі експертні завдання – вирішуються питання щодо встановлення, чи є записи оригіналами або копіями, чи зазнавали записи монтажу або інших втручають тобто вирішуються питання щодо встановлення технологічних аспектів отримання записів в тому вигляді, як вони надані на дослідження.
Питання, що вирішуються при проведенні експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису.
- Чи є наданий на дослідження звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) автентичним?
- Чи за допомогою даного технічного пристрою (відеомагнітофона, диктофона, відеокамери, спеціального засобу тощо) зафіксований звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) та його фрагменти?
- Чи є наданий звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) оригіналом чи копією?
- Чи проводилась фіксація звукозапису (відеозапис або відеозвукозапис) безперервно?
- Чи зазнавав змін наданий на дослідження звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис)?
- Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі?
- За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти звукозапису (відеозапис або відеозвукозапис)?
Особливості призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису
Для встановлення автентичності, технічних умов та технології отримання звукозапису (відеозапису або відеозвукозапису) на дослідження надається:
- оригінальний звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис);
- оригінальний пристрій, яким запис (фонограма, відеограма, відеофонограма) зафіксований (зафіксована);
- додаткове обладнання, яке використовувалось для фіксації запису, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади передавання сигналу, керування тощо;
- при необхідності, повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів.
Слід мати на увазі, що під оригіналом, з технічної точки зору, розуміється запис, який утворено одночасно (в період) з фіксацією тих подій, які в ньому зафіксовані і який міститься саме на тому носії (касеті, цифровому носії інформації тощо), що при цьому використовувався.
За копіями записів, без наявності їх оригіналів, встановити автентичність записів експертними методами, як правило, неможливо.
Об’єктами досліджень експертизи відео-, звукозапису є сигналограми: фонограми (запис сигналів звуку), відеограми (запис сигналів зображення), відеофонограми (запис сигналів звуку та зображення), зафіксовані на матеріальних носіях, а також безпосередньо самі матеріальні носії, засоби запису та відтворення аудіо-, відеоінформації. Сигналограми можуть бути представлені в аналоговому або цифровому вигляді на магнітних, оптичних чи електронних носіях.
За останні роки цифрове записування сигналу майже повністю витіснило аналогове, що, у свою чергу, внесло свої особливості в експертизу відео-, звукозапису.
Види досліджень, які проводяться під час експертизи відео-, звукозапису, та орієнтовний перелік вирішуваних питань Ідентифікаційні дослідження голосу та мовлення людини (встановлення індивідуальної та групової тотожності осіб шляхом порівняння їх голосів і мовлення на сигналограмах-зразках і досліджуваних сигналограмах).
Орієнтовні питання: –Чи належать голос та мовлення особи, зафіксовані у фонограмі/відеофонограмі файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія (ідентифікаційні позначення носія)), громадянину «А»?
–Одній чи різним особам належать голос і мовлення, зафіксовані у фонограмі/відеофонограмі файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія (ідентифікаційні позначення носія))?
– — Чи одна і та сама особа бере участь у розмовах (або: промовляє фрази «…»; першою/другою вступає в розмову; звертається до співрозмовника як «Б»; до якої співрозмовник звертається як «В»; у розмовах, зафіксованих на ділянках запису з часовими інтервалами від «_год. _хв._сек.» до «_год. _хв._сек.» за часовими показниками програми (назва і версія програми) у фонограмі/відеофонограмі файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія (ідентифікаційні позначення носія))?
— Чи брав участь громадянин «А» у розмові, зафіксованій у фонограмі/відеофонограмі файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія (ідентифікаційні позначення носія)). Якщо так, то які саме слова та фрази ним промовлені?
Визначення статі, віку, рівня освіти, професії, типу темпераменту, рис характеру, стану здоров’я тощо, а також психологічного й емоційного стану диктора за його голосом і мовленням виходить за межі компетенції експерта з експертними спеціальностями 7.1 (Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису), 7.2 (Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ), 7.3 (Лінгвістичне дослідження усного мовлення). Встановлення дослівного змісту розмов не є експертним завданням, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.